Великдень 2024 року: дата в Україні, основні традиції та що не можна робити у свято

1. Великдень 2024 в Україні: дата святкування
2. Як вираховується Пасха та чому щороку дата різна
3. Головні православні традиції Великодня
4. Що можна і чого не можна робити на Великдень
5. Декілька цікавих фактів про Великдень

Великдень — одне з найбільших християнських свят, яке символізує воскресіння Ісуса Христа. Щороку православні християни та католики святкують цей день — ходять до церкви, проводять християнські обряди, святкують з сімʼєю та друзями.

Але чому щороку дата святкування відрізняється? І чому католицький Великдень святкують не в той же день, що і православний? Сьогодні ми про все розповімо в деталях!

Великдень 2024 в Україні: дата святкування

Пасха в Україні 2024 року припадає на 5 травня

Цікаво, що святкування у травні вважається пізнім. А за давніми віруваннями та народними прикметами це означає пізній прихід весни. Щоправда, цьогоріч, схоже, це не так. Вже у квітні погода в більшості регіонів України майже літня.

Ще одна прикмета — це дощова погода у день святкування Великодня. Дощ справді дуже часто випадає цього дня, принаймні незначний. Тому, якщо плануєш відпочинок на природі, парасолька чи дощовик точно не завадить. Як і засоби від комах, які можуть додати клопоту на свіжому повітрі.

Як вираховується Пасха та чому щороку дата різна

День свята вираховують не за звичайним календарем, а за місячним. А сам метод розрахунку виконують наступним чином:

1. Беруть за «відправну точку» день весняного рівнодення — 21 березня.
2. Визначають, коли після цієї дати буде перший повний місяць.
3. В першу неділю після місячної повні святкують Великдень.

Здавалося б, нічого складного, правда? Однак якщо ти нещодавно шукав чи шукала інформацію, коли буде Пасха у 2024 році, то точно була інша дата — 31 березня. Річ у тім, що цього року саме 31 березня Великдень святкують католики.

Тут також виникає певна плутанина. Українська православна церква у 2023 році здійснила перехід на новоюліанський календар. Він практично збігається з іншим — григоріанським, яким користуються католики. Однак перехід не зовсім точний — за юліанським календарем весняне рівнодення відбувається 21.03, а за григоріанським — 3.04. Звідси й різниця в розрахунках та датах святкування.

Цікавий факт! У 2025 році святкування Великодня у католиків та православних вірян відбудеться в один день — 5 квітня. Але вже наступного року дати знову будуть відрізнятися — 5 квітня у католиків та 12 квітня у православних.

Головні православні традиції Великодня

Перед Великоднем триває 50-денний Великий піст (цьогоріч — з 18 березня по 4 травня). В цей час православні відмовляються від вживання мʼяса, молокопродуктів та яєць. Останній тиждень — Страсна Седмиця, найсуворіший період посту.

Стосовно Великодних традицій, то їх доволі багато. Традиційно українці займаються прибиранням та підготовкою до свята — прибирають в будинках та на вулиці, перуть речі, прасують рушники тощо. У сільській місцевості часто напередодні свята ріжуть худобу та птицю на мʼясо. В переддень свята печуть паски та іншу випічку, готують ковбаски, холодець та інші мʼясні страви. Звісно ж, однією з найвпізнаваніших традицій є готування варених яєць-крашанок та писанок, які вже давно стали справжньою прикрасою на святковому столі. Доречі, все для прикрашання пасхальної випічки а також святкового столу ти знайдеш на сторінках нашого інтернет-магазину.

Віряни рано вранці або навіть з ночі (з суботи на неділю) йдуть до храму, де проводять служіння, запалюють лампадки та свічки й освячують продукти, які потім подають до святкового столу чи несуть родичам, щоб пригостити. В день святкування православні вітаються одне з одним словами: «Христос воскрес!» і відповідають: «Воістину воскрес!». В деяких регіонах України так вітаються аж до Трійці.

Деякі традиції святкування відрізняються в різних регіонах. Наприклад, подекуди в Україні існує традиція ставити на стіл тарілку із землею та пророслими сходами вівса. На неї кладуть стільки крашанок, скільки предків хотіли згадати.

Що можна і чого не можна робити на Великдень

Після завершення Великого посту православним можна вживати мʼясо, молоко, яйця та інші продукти, які заборонялися постом. Також можна відвідувати церкву. Згідно з традиціями, в цей день можна загадувати бажання, і вони, за віруваннями, обовʼязково збудуться. Вважається, що у Великдень кожен християнин повинен вмитися водою з джерела або колодязя — це приносить здоровʼя тілу.

Стосовно заборон, то їх також чимало. Одна з таких — не бажано відвідувати кладовища, хоча чимало православних це роблять. Українська Православна Церква не схвалює відвідування кладовищ на свято. Пояснюється це тим, що Воскресіння Христове — це радісне свято, яке повинно звільнити людину від смутку та скорботи. Священник УПЦ Григорій Трухан так пояснює церковну рекомендацію:

«Воно [Воскресіння Христове] символізує перемогу над смертю. Ходити на кладовище не можна не лише в цей день, а й увесь наступний тиждень, адже він є святковим»

Втім, відвідини кладовища та могил друзів чи родичів все ж не вважається великим гріхом. А тому допускається.

Однак діють й інші заборони, порушення яких є гріхом. Православним християнам у день святкування не можна:

• Працювати, особливо займатися важкою працею та поратися на городі.
• Лаятися, бажати комусь зла чи заздрити.
• Будь-яким чином засуджувати інших людей чи розкривати чужі таємниці.
• Ворожити, проводити обряди та ритуали.
• Викидати освячені продукти.
• Відмовляти в допомозі тим, хто її потребує.

Також священнослужителі не рекомендують в цей день вінчатися та виходити заміж, підстригати чи фарбувати волосся, виносити сміття до заходу сонця, занадто довго спати та лінуватися.

Декілька цікавих фактів про Великдень

Тепер, знаючи, коли Пасха 2024, що можна і що не можна робити, саме час додати трохи цікавинок та незвичних фактів:

• Найбільше у світі пасхальне яйце розташоване в Вегревілі, що в Канаді. Його вага складає близько двох тонн, а довжина — вісім метрів.
• У 2013 році в місті Харцизьк Донецької області спекли найбільшу у світі паску висотою 2,7 м та вагою майже три тонни.
• У Швеції є великодні відьми — маленькі дівчатка перевдягаються в лахміття, ходять між будинками та збирають смаколики.
• В Болгарії до свята роблять різноманітні глиняні вироби (зазвичай горщики), а на свято кидають їх на землю з верхніх поверхів будинків. Це символізує перемогу добра над злом.
• В деяких країнах Латинської Америки та в окремих регіонах Греції в цей день роблять опудало та спалюють його.

То ж бажаємо тобі гарно та в колі рідних відсвяткувати це чудове весняне свято, яке крім релігійного змісту символізує собою відродження та жагу до життя.