Що краще: рідке мило чи тверде?

1. Почнімо з початку. Що таке мило й чому без нього не обійтись?
2. Усе про рідке і тверде мило: як виготовляється та інші особливості
3. Основні відмінності твердого та рідкого мила
4. Види твердого та рідкого мила

Якщо ти читаєш цей матеріал, це означає, що тобі точно доводилось вибирати, що краще купити — рідке чи тверде мило. На полицях офлайнових магазинів та в онлайн-каталозі Аврори в категорії «Мило» представлені десятки товарів. Тут і господарське, і дитяче, і туалетне, причому всі — в обох формах. Нумо розбиратися, у чому різниця. Поговоримо про склад, особливості та переваги різних товарів. Сподіваємось, тепер ти однозначно вирішиш для себе, яке купувати.

Почнімо з початку. Що таке мило й чому без нього не обійтись?

Мило — доступний гігієнічний та мийний засіб, який вже дуже давно використовується для прання, миття тіла, прибирання оселі. Історики знайшли папіруси, датовані шостим тисячоліттям до нашої ери, з яких стало відомо: до складу першого мила входили тваринні жири, сода, лужні розчини. Давні римляни змішували розтоплений жир та золу. Спочатку мікс використовувався виключно для того, аби випрати одяг, згодом його стали застосовувати під час гігієнічних ритуалів.

Наші предки, давні слов'яни, милися деревною золою, завареною в окропі, або відварами різних коренів і трав. Нерідко використовували сечу тварин, що розклалася, — вона містить урати й аміак, тобто речовини, завдяки яким вода піниться. У багатьох країнах для прання застосовували кору чи плоди рослин на зразок мильнянки. Вони теж піняться у воді через вміст сапонінів (до 10%), мийних речовин природного походження.

Рецепти постійно вдосконалювалися, але мило в давні часи пахло доволі специфічно. Ароматизувати його ефірними оліями вигадали в Європі в XVIII столітті, але це був дорогий товар. Знизити ціну вдалося лише завдяки розвитку технологій протягом наступних двохсот років. У результаті мило отримало популярність, яка зберігається й досі. Засіб ефективний проти бруду й бактерій. А завдяки додатковим компонентам може ще й доглядати за шкірою.

Цікаво, що ще якихось тридцять років тому людям не доводилося вибирати між рідким і твердим мило. Звичних для нас баночок з кремо чи гелеподібним мийним засобом просто не існувало. Сьогодні ж мило рідке або крем-мило — одні з найпопулярніших товарів. Подивимось, чим воно та інші рідкі засоби відрізняються від твердих.

Усе про рідке і тверде мило: як виготовляється та інші особливості

На консистенцію мийного засобу впливає його склад. Натуральне мило являє собою суміш солей жирних кислот. Найчастіше за основу беруть пальмову, пальмоядрову та кокосову олії і змішують з гідроксидами. Також додають луг і корисні екстракти, вітаміни, ароматичні домішки. У результаті отримується не тільки мийний засіб, а й гліцерин, якому притаманні зволожувальні властивості. Отже, тверде мило — це мікс інгредієнтів, серед яких присутні солі натрію. Вони тверді, тому брусочки отримують характерний вигляд.

Рідке мило виготовляється з використанням калієвих солей жирних кислот. Саме завдяки природі цих речовин мило виходить рідким. Втім, інгредієнт дорогий. Щоб зробити товар загальнодоступним, його стали виготовляти на основі синтетичних поверхнево-активних речовин (ПАР), найпоширеніша — лаурилсульфат натрію. Вона має високу мийну здатність у воді будь-якої температури, виступає емульгатором, дає пишну піну, а головне, коштує недорого. Мережею ширяться міфи про потенційну небезпеку лаурилсульфатів, але наукові дослідження підтвердили: та кількість, що міститься в косметиці та мийних засобах, нічим не загрожує. Отже, рідке мило — це мікс інгредієнтів, серед яких присутні солі калію.

Натрієва та калієва солі однаково безпечні для людини, у складі мила вони ідентичні, істотно не впливають на властивості мила.

Основні відмінності твердого та рідкого мила

Нумо порівнювати. Як правило, рідке мило фасують у флакони з дозатором, рідше — у пакети або пляшки, звідки засіб потрібно перелити. Тверде — по одному або декілька брусків у пачці. Зручні обидва варіанти.

За що ми любимо рідке мило? Немає потреби брати брусочок руками. Це зручно, тому в громадських місцях для підтримки гігієнічності частіше використовується саме рідкий засіб.

Але хвилюватись не варто. Попри те, що тверде мило постійно контактує з забрудненою поверхнею шкіри, бактерії на ньому не виживають. Лужне середовище згубне для шкідливих мікроорганізмів. Ще одна перевага мильних брусків: саме ця форма краще підходить людям із симптомами алергії.

А ось у рідкому милі умови для бактерій не катастрофічні. Тому в складі таких засобів обов'язково містяться консерванти, які запобігають розмноженню мікробів, грибків, плісняви тощо. Не менш важливо: pH рідкого мила близький до нейтрального, фізіологічного. Тому воно менше сушить шкіру. У продажу є такі товари, як крем-мило або мило-пінка — рецептура спеціально розроблена, аби дбати про тіло.

Як бачиш, властивості ідентичні. Тому вибір — насамперед справа звички.

Види твердого та рідкого мила

До складу твердого і рідкого мила входять різні додаткові компоненти для регулювання pH, зволоження, запаху, кольору, в'язкості, консерванти, антибактеріальні добавки. Від них залежить і призначення засобу гігієни:

• мило для рук, або туалетне, — має приємний колір, аромат, гарно піниться, ретельно очищає шкіру від забруднень та містить компоненти для догляду;

• мило дитяче — натуральний засіб гігієни без парфумерних домішок, у складі якого є пом’якшувальні компоненти та рослинні екстракти, що мають протиалергічні та заспокоювальні властивості;
• мило господарське — продукт із більшим вмістом лугів, які швидко та ефективно розчиняють бруд різної природи, мають антимікробні властивості. Але як засіб гігієни не підійде — надто сушить.

Існує ще категорія спеціальних мил (лікувально-профілактичні, антимікробні). Ця інформація завжди вказана на етикетці. Якщо купуєш онлайн, шукай потрібні відомості в описі товару.